Ігор Світлий

Ранковий спокій за вікном, і навесні Пташиний спів стає все більше голосним, І щось нагадує з минулого давно, Та згадка тане поміж світлом і вікном. Не тиша робить цей світанок чарівним, А подих твій, що ледь торкається щоки, Не тиша ніжністю відгукує в мені — Ранковий дотик твій, як лагідний привіт. У цьому дотику — немовби цілий світ, Де кожен шепіт наче ніжний теплий цвіт, Що розпускається у тиші чарівній. А кожен погляд — промінь сонячний, живий. Весна приходить не у шелесті вітрів, А серед ніжності твого кохання слів, Я вдячний долі, що у світі поруч ти, Ранковий спокій у обіймах, у твоїх...   Твій Дотик. Весна (The Touch of Your Spring)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Пригорни мою голову ближче собі до грудей, І нехай твої теплі долоні триматимуть міцно. Охопив її тишею — в ній тільки серце твоє, Його шепіт до мене у подиху — ніжний, ритмічний. Ти торкнешся вустами чола — затихатиме гул, І розчиниться біль у цих дотиках, теплих, ласкавих. І зникатиме дивний, нав'язливий цей перегук... Опускаються плечі, твій затишок… Я засинаю. Залишаєшся поруч — між мною і втомою ніч. Чи ти звикнеш до цього із часом? Та я не питаю. Тільки серце шепоче твоє, що не чутиму — Ні. І я вголос, крізь сон, наче відповідаю: кохаю... Чую — ти засинаєш, за вікнами вітер гуде. Тільки стукіт годинника, тиша… і наче незвично. Пригорни мою голову ближче собі до грудей, І нехай твої теплі долоні триматимуть міцно. Ти мій затишок / Пригорни мене ( You are my coziness) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

  Стали зими у холоді теплими, За ночами коротшають дні, Вже твій день промайнув з привітаннями, І  готуються до коляди.  Я шепочу ім’я твоє придихом, По складах, а на кожен — тудух. Наче весни у звуках і літерах, В твоїм імені квітнуть й живуть Я кохаю тебе, і у ніжностях Між цілунками, мила моя. Я повторюю в різних відмінностях — Ніжні літери твого ім’я… Я шепочу його знову придихом, Вголос ніжно лунає воно. В цьому щось чарівне, наче видиво, В ньому дихає наша любов… Стали зими у холоді теплими, За ночами коротшають дні, І твій день промайнув з привітаннями, Вже готуються до коляди. Між поцілунками (Among Kisses)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Твої думки, твої чуття, твої слова, І ті слова, що не напишеш на папері, І ті слова, що розквітають у очах, Твої відкритими завжди лишають двері. Вони ведуть мене туди, де світло мрій, Де тиша лагідна співає колискові, Де навіть в сутінках душі сховавшись біль, Вже не такий страшний в очах твоїх любові. Вони лунають ніби подих і щораз, Мене торкаються, неначе промінь ранній. І знай що тиша між рядками твоїх фраз Для мене більше, ніж гучні у небі хмари. Мені так хочеться почути все в словах, Щоб ти відчула, як в мені це відгукнеться, І розчинятися вустами на вустах, І доторкнулося крізь тіло серце серця. Від серця до серця (Heart to Heart) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Муркочеш на вушко притишено ніжно: люблю... А шепіт твій, знаєш сама, як чуттєво хвилює. І нігтиком вздовж — від грудей, животом... ледь терплю, Твій пальчик повільно та вільно малює фігури. Вустами торкаєшся вушка — і хвилею жар! Волога по шкірі, як краплі роси, виступає... Твій подих гарячий, цілунок — солодкий нектар, Як хмелем тобою так млосно й ніжно сп'яняє. Мов равлик, повільно і ніжно ідеш до мети, У видихах теплих своїх хвилювань не ховаєш. Ти любиш наш світ і затримку у ньому хвилин… Чекати нелегко, та все ж я терпляче чекаю… Зіллємося, наче в одну, дві гарячі свічі, Всередині хвилі зросли, та ще трохи і небо.. Хтось може подумати тихо: « Вони не в собі...» Впівсили кохатися — це не про нас. Та чи треба? Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Проводить сонце день, що відлетів, Все більше в ньому від весни здається. Вуаллю приховає у півтінь Знайомі риси в загадкових скельцях. Лиш вогники від полум'я в очах, Що жаром плавлять віск в гарячі краплі... Ні, неможливо викласти в словах Мою любов до тебе, вечір спраглий. Ти — сонця промінь, від початку блиск, І в серці знову відчуття тремтіння. А я гадав, що вже давно відвик, Та повертає дотик час сумлінно. Лишився світ примарою за склом, Годинники свій біг призупинили. Є я і ти, не відкорковане вино, Твій аромат п’янкий — на смак ванілі...   Твій аромат ванілі (Vanilla Kisses)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Із тишею ввібрало небо ніч, Безшумно в ній гойдає вітер гілки, Сховав альтану в сутінок відтінки, Прикрасить місяць стрічкою блакить. А я, твого торкаючись чола, Ловлю себе не вперше на цій думці: Як добре — доля, по єдиній смужці, У ночі цій з тобою нас звела. Тривожить серце дотик, наче шовк, Твого тепла, що не дає зомліти, На стриманість не залишає миті, Щоб не сказати слова про любов. Вдихає тишу ніч, а я — тебе. Гойдає вітер нас, гойдає гілки. Під щось повільне, з тріском на платівці, Тебе зі мною прошу бути ще. Прошу тебе (My Plea) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Вона ховається від світу, а світ ховається у ній, Немов маля у стигле жито, та не для того, щоб втекти. Ніщо її не здоганяє, сама приходить, йде сама, І за далеким небокраєм уранці сходить, як зоря. Вона торкається незримо, немов проміння у росі, І розчиняється у римах, в віршах лунає, як пісні. Вона — і тиша, і молитва, і відгомін далеких мрій, Туманом ранку оповита, та не зникає поміж днів. Вона сплелася з вітром в полі, несла таємні голоси, Де кожне слово — ніби доля, де кожен подих — між світи. Вона мовчить, але лунає у серці тих, хто зміг знайти, І світ у ній не помирає, а розцвітає навесні. Вона — як вічність у просторі, як дотик вітру між садів, Що в серці жевріє прозоро, десь проміж дійсності та снів. Вона — і сонце, і зітхання, і світла тінь серед дібров, Про неї — це не про бажання, про неї більше, про любов.   Про неї (She's the One)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)  

Десь-то почуття, як повний келих, Ласкою твоє наповнять тіло. Десь-то все омріяне і тепле, Десь-то все, чого ти так хотіла. Десь-то той, хто всіх тобі дорожчий, І не з ним не дихається, спиться. Десь-то все на щастя дуже схоже, Голова у оберт, наче сниться. Я скажу тобі, що недаремно, І моє з твоїм відверте серце, Хочу бути там, де ти натхненно Описала світ такого "Десь-то". Та це "Десь-то" добре нам відоме, Ти про це говориш так багато. Я кажу: "До зустрічі удома", Ти: "Чекаю". Двері, ключ, кімната.   Наше десь-то (Our Special Somewhere)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)  

Я напишу про тебе олівцем, Ні, не в картині, я не є художник, А як моїй душі знайоме це, Я напишу віршовано, під дощик; Під перший промінь, райдугу в цвіту, Солодкий запах липового меду, Серед троянд у різних барв саду, Мелодію від форте до морендо. Нехай дзвенять від літер до рядка, І будять в людях задрімалу душу; Кохання серця виведе рука, Глибини почуття назовні рушив. Мені б дівочу передати суть, Та кажуть, що любов теж не без вади, Все ж вірю, Вищий виправдає Суд, Не зажадавши для любові страти. Я напишу кохання олівцем, І дощ рядками відіб’є по стрісі, Нехай твоя душа згадає все, І про кохання прошепоче серце. ***** Я напишу тебя в карандаше. Нет, не в картине, я ведь не художник, А как моей понятнее душе – Я напишу в стихах, под летний дождик; Под первый луч и радугу в цвету, Под сладкий запах липового мёда И буйство красок в розовом саду, Мелодию времён чудесных года. И пусть звенит побуквенно строка И будит в людях заспанную душу; Как любит сердце – выв...

Тихо йду по росі, Вранці подих легкий, розчиняється, Застигає туман наче крапля в зеленій траві. А я бачив у сні, Твоя сукня із вітром вітається, Неохоче світанок сестру визнає у тобі. Тихо йду по росі, Я босоніж, вологою жалило, Серце гонить тепло в прохолоді по змерзлих стопах. Я відчув уві сні, Навкруги пахне цвітом і травами, Смак солодкий, як той, що твої залишають вуста. Тихо йду по росі, Краплі перлами наче зриваються, Під ногами твоїми, можливо, на плаї, між гір. Я все бачив у сні, Ну а сни мої вірю збуваються. Я до тебе дійду. Я інакше не зможу, повір.   *** Я иду по росе, Утром ранним легко как-то дышится. Оседая, туман каплей стынет в зелёной траве. А я видел во сне Твоё платье от ветра колышется. И рассвет неохотно тебе признавался в родстве. Я иду по росе, Босиком, влага колется севером. И тепло гонит кровь по намёрзшим прохладой стопам. А я слышал во сне, Как вокруг пахнет цветом и клевером. Сладким вкусом любви, что подобен твоим лишь устам. Я иду по росе, Капли жемч...

  Вечір клопоти дня залишає позаду,  Крізь минулого тіні ми входимо в мрії.  Тиша простір заповнює, начебто ванну,  Спокій нашого серця, у серці - надії.  Ароматами кави, вина смак порічки,  Дотик ніжний руки, спонукають до дії, Тане світ наче воском спливаюча свічка, Наче я у очах у твоїх поза вії. Нам на хендпані грають мелодію краплі, Мов птахи пролітають хвилинами листя, Ми у кожному подиху, шепоті, такті, Проживаємо нас, осінь, ніч, передмістя. Зупинімося тут, у безмежжі хвилини,  Де по-справжньому все, де зникають тривоги.  Наші губи неначе підібрані рими, Говори, говори, говори без вимови.   В затишку передмістя (In the Coziness of the Suburbs)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)  

На вулиці тихій де ми, лише осінь та спокій, Годинник старий пробиває не гулко про час. Минають, як спогади, тіні десь поодиноко, Де все має подих і сенс, наче бачене в снах. Нам вітер шепоче старі, та осінні легенди, Каміння устелює листям узори в дворах, Вода кришталевим панно, помаранчеві тренди, І сонце, як знаний митець, грає на кольорах. Будинки старі наче сунучи десь у туманах, Читають свої таємниці, мов древні вірші. У цих вечорах, що дедалі ще більше багряні, Ми чуємо музику тиші на струнах душі. На вулиці цій, де часи зустрічаються з часом, Ми вчимося дихати знову з тобою разом. У теплих обіймах твоїх ніч вкриває атласом, Годинник старий пробиває не гулко на сон. Музика нашої тиші (Harmony of silence) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Старі будинки, колір, ліплення виразні, Як із минулого відлуння у сьогодні, Розповідають нам історії незв'язно, Під дощовий осінній вечір прохолоди. І грає світлом мостова, гуляють тіні, І осінь листям палим огортає місто, Повітря, вітер, наче з арії Пуччіні, Стук твого серця, все наповнюється змістом. Я чую тишу, чую серце, чую серцем, Коли слова втрачають голос, силу, сенси, Коли від дотику твого стає вже легше, І наче ранок, вечір, ніч і осінь перші. Кидають відблиск скла автобуси нечасті, Десь поодинці поспішають перехожі, Мене за спину обіймає тихе щастя, Таке вже рідне, водночас таке несхоже. Старі будинки, колір, ліплення виразні, Як із минулого відлуння у сьогодні, Я щось шепочу, але щось таке незв'язне, І губи теплі, осінь, вечір, прохолодно. Тихе щастя (Silent Bliss) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Покажи мені осінь, як бачиш її тільки ти: Як кружляючи листям у вітру шепочуть дерева, Та мінливі, ще теплі, під шурхіт дощу вечори, Хочу бачити як це буває у казці жовтневій. Покажи мені місто, як бачиш його тільки ти: Ліхтарі, що вогнями вихоплюють з темряви мрії, Що у ритмі твоєму, де тихі алеї, мости, Дай побачити оком твоїм, щоб відчути це диво. У мені ти відчуєш, як бачу тебе тільки я, Як твій сміх, наче світло що сяє у темряві ночі, І маленькій мій всесвіт наповнює ніжність твоя, Осінь дивиться в мене, а в неї твої бачу очі. Покажи, що ти знаєш про себе, про мрії, думки, Про страхи, та про сумнів, про радощі та сподівання, Що приховано світу, та ти відкриваєш мені, Бо я знаю, що в серці знайду, те почути бажання. Осінній погляд (Autumn Glance) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Вечір скінчує день, і ховається сонце за край, Вітер холодом лине, несе запах осені степу, Підіймає туман від землі, наче горами плай, І стає трохи ближче, здається, торкнутися неба. А повітря ковток вже нагадує близько зима, І дерева гойдають гілки мов із подивом плечі, Все як завжди, все так, та здається неначе дива, І чомусь пам'ятаєш надовго такі дивні речі. І у небо нічне розлітаються хижі птахи, На землі залишають усе, і надії та мрії, На світанку вони повертаються в гнізда свої, Окрім обраних тих, що тепер відлітають у вирій Ранок тихий встає, і виблищує сріблом роса, Лише іноді чути як десь перегукують сови, І у подиху теж відчувається скоро зима, Та це добре що все має час повертатися знову. Осінній туман  (Silence Before Winter) Осінній туман  (версія -  darksynth ) (Silence Before Winter) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Наші тихі, спокійні, тендітні слова, Та гучних що нестримно зринає відмова, Все шукають відлунням у серці місця, Це перкусія мови, перкусія слова. Кожен звук, кожен дотик, та колір є такт, Відповідні до темпу серцевого ритму, Все що ми відчуваєм, всі ні, та всі так, Це перкусія серця, перкусія світу. Наші пальці, долоні у пошуку нас, Через зір, через дотик, чи швидко, чи довго, Все складається в простір єдиний у час, Це перкусія, всесвіт під звуками бонго. Ми вплітаємо ноти в єдиний акорд, Неважливо триматись відомого стилю, Пульс та подих, думками, наближення крок, Це перкусія дії, перкусія тіла. Наші вібрації  ( Our wavelength)  Наші вібрації <реп ритм версія> ( Our wavelength) <rap version> Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Час пізньої осені, довгих, щоденних дощів, Опалого парками листя і темного ранку. Написаних настроєм і не відкритих листів, І сумнівів перед дверима холодного ганку. Читаємо книги бувалі, як наче нові, У ковдру загорнуті повністю із головою, Крізь посмішку кажеш тобі до вподоби коли, Сорочка твоя, як парфуми, пропахнута мною. А осінь розпалює літом забутий камін, І спокій та затишок нас загортає в обійми, Здається на все осінь має свій час до зими, Гаряче какао та просто улюблені фільми. Коротшає день та все менше стає кольорів, Міняє палітру на чорну та білу зимову, Тихенько співаю не в голос, як подихом снів, Підспівує осінь дощем під мою колискову. Затишна осінь разом (1) (Cozy autumn together) emotionally Затишна осінь разом (2) (Балада) (Cozy autumn together) Ballad Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Ми лишаємо в спокої наші думки, Гул та гомін проспекту закрити на дверці. Є слова що бувають до сенсу близькі, Та мовчи, як ніколи, нас слухає серце. У кімнати достатньо ледь жвавих свічок, Трохи світла, як відблиск віконного скельця, Та ми вільні від марева втоми думок, Серед тиші нічної ми слухаєм серце. Серце б’ється в мелодії ритму весни, Теплим дотиком наче зігрітим у літа, Тихий спокій осінній, та мрії зими, Гул та гомін проспекту у вікнах закритих. Зупиняється час і на паузу світ, І здається, що це відбувається вперше, Поцілунок, обійми, на придих привіт, Ми рушаємо в нас, бо ми чуємо серце. Чуємо серце (емоційна) (Following the heart -emotionally) Чуємо серце-Балада (Following the heart) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Нам би зараз надовго, далеко-далеко у гори, Де смереки ховають усе від сторонніх очей, Де здається, ще трохи, на руки сідатимуть зорі, Там де вітер уносить мій голос на відстань ночей. Де порушує тишу лише шепіт, лагідний, річки, Де господарем спокій і затишок сталих лісів, А тобі у волосся ошатну вплітатиме стрічку, Сама осінь, ми поруч, і зайві плетіння зі слів. Під дощем, що буває стрімким, та від часу зухвалим, Я в обіймах сховаю тебе, довго не відпущу, Прислухаючись наче до чогось, та це лише краплі, Чую ліс, чую гори та руку на серці твою. Нам би зараз надовго, далеко-далеко у гори, Де смереки ховають усе від сторонніх очей, Де здається, ще трохи, на руки сідатимуть зорі, Там де вітер уносить мій голос на відстань ночей. Далеко - Зоряна тиша (2)  ("Far away" - "Hearts in the Mountains") Далеко - Зоряна тиша (1)  ("Far away" - "Hearts in the Mountains") Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)