Ігор Світлий

Старі будинки, колір, ліплення виразні, Як із минулого відлуння у сьогодні, Розповідають нам історії незв'язно, Під дощовий осінній вечір прохолоди. І грає світлом мостова, гуляють тіні, І осінь листям палим огортає місто, Повітря, вітер, наче з арії Пуччіні, Стук твого серця, все наповнюється змістом. Я чую тишу, чую серце, чую серцем, Коли слова втрачають голос, силу, сенси, Коли від дотику твого стає вже легше, І наче ранок, вечір, ніч і осінь перші. Кидають відблиск скла автобуси нечасті, Десь поодинці поспішають перехожі, Мене за спину обіймає тихе щастя, Таке вже рідне, водночас таке несхоже. Старі будинки, колір, ліплення виразні, Як із минулого відлуння у сьогодні, Я щось шепочу, але щось таке незв'язне, І губи теплі, осінь, вечір, прохолодно. Тихе щастя (Silent Bliss) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Ще під кронами жовтими осені вкриті ліси, Під осіннім туманом ховаються мрії, вже тихо, Листя пале шепоче про час щось, та ти не спіши, Нехай небо мовчить, ну а ти, ну а ти просто дихай. Нам на вікнах малюють історії краплі дощу, Як відлунням минулого. Змокла провалена стріха. Серце б’ється теплом, прохолодно, ще трохи, мовчу, Час вже знову іти, ну а ти, чуєш, ти просто дихай. Кожний падає лист, піднімаючись серед стовпів, І в очах у зірок всі світанки нові, певна втіха, Зараз тиша і спокій, буває, між бур та штормів. За тобою твій шлях, як і спереду твій, просто дихай. Під ногами шурхоче, мов спогади, листя сухе, І в повітрі відчутно, як осінь тендітна та тиха, Відчуваєш, як серце співає, мов пісня — не все. Без зупинки, ще трохи, ти чуєш, а ти просто дихай. Дихай (Keep Breathing)   Твій Шлях (Your Road) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Нам би зараз надовго, далеко-далеко у гори, Де смереки ховають усе від сторонніх очей, Де здається, ще трохи, на руки сідатимуть зорі, Там де вітер уносить мій голос на відстань ночей. Де порушує тишу лише шепіт, лагідний, річки, Де господарем спокій і затишок сталих лісів, А тобі у волосся ошатну вплітатиме стрічку, Сама осінь, ми поруч, і зайві плетіння зі слів. Під дощем, що буває стрімким, та від часу зухвалим, Я в обіймах сховаю тебе, довго не відпущу, Прислухаючись наче до чогось, та це лише краплі, Чую ліс, чую гори та руку на серці твою. Нам би зараз надовго, далеко-далеко у гори, Де смереки ховають усе від сторонніх очей, Де здається, ще трохи, на руки сідатимуть зорі, Там де вітер уносить мій голос на відстань ночей. Далеко - Зоряна тиша (2)  ("Far away" - "Hearts in the Mountains") Далеко - Зоряна тиша (1)  ("Far away" - "Hearts in the Mountains") Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

  Я тримаю в руках парасолю, одна, що на двох, Притуляємось ближче с тобою один до одного. Нам мелодію грає осінніми краплями дощ, Не вдається вгадати, хоч ритму музично простого. Тротуар у воді, випадковістю кроком на крок, Потрапляєм в калюжі, сміємось, нічим не зарадиш. Нам на листях блищать краплі сяйвом осінніх зірок, І повітря холодне, п’янке, наче з листями м'яти. За дверима кафе, ми сховаємось, тільки удвох, І під теплий твій сміх, та гарячий ковток шоколаду, Будем слухати те, про що буде співати нам дощ, Твої губи лишають на смак шоколад та помаду. Осінь під парасолею (2) (Rainy Autumn Serenade) Осінь під парасолею (3) (Rainy Autumn Serenade) long Осінь під парасолею (1) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

  Кава, книга, макарони*, плив проспект в воді дощу, Ми сиділи на балконі, ти читаєш, я мовчу. Ти чудова в теплім світлі, що вихоплює лице, На губах твоїх солодкі крихти ніжного безе. Гра якесь приємне інтро, десь загублені думки, У м'якому наче фільтрі міста тихі кольори. Шурхіт аркуша у книзі, кави легкий аромат, Світла більшає у вікнах по навколишніх домах. Стала осінь, пале листя, дощ у краплях по вікну, Я дивлюсь в твоє обличчя, наче сонечко в весну. На твою свою долоню, плавно музика тече, Нахилившись головою, на моє кладеш плече. Ти чудова в теплім світлі, що вихоплює лице, На губах твоїх цілунок, крихти ніжного безе, Ми сиділи на балконі, ти читаєш, я мовчу. Кава, книга, макарони, плив проспект в воді дощу.. * "Макарони"- популярні французькі тістечка з білків, цукрової пудри, цукрового сиропу, меленого мигдалю :)  На балконі (1) (Balcony for Two) На балконі (2) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Сьогодні день без сонця, з ранку дощ. В легкої прохолоді бризом пахне. Глибокий подих, та тремтяче щось, Як уві сні, в нас обережно ахне. Пройде теплом, як брижа по воді, Вона проходить, та вкриває тіло, Росою квітку в кожній пелюстці, І будить в нас щось спляче, несміливо... Ти любиш дощ, та все що є із ним, Біг крапель, візерунки в склі прозорі, Як і цю мить, коли з тобою ми, Під тріск вогню танцюють дощ та море... Сьогодні дощ, Ти, я, Сьогодні. /// Сегодня день без солнца, дождь с утра. Прохладой легкой, слово бризом пахнет. Глубокий вдох, вскружится голова И что-то в нас неосторожно ахнет. И дрожь пройдёт, как рябью по реке, Она проходит покрывая тело, Росой цветок на каждом лепестке, И будит что-то спящее, несмело... Ты любишь дождь и всё, что есть о нём, И капель бег, и по стеклу узоры, Как этот миг, когда с тобой вдвоем, Под треск огня танцуют дождь и море... Сегодня дождь, Ты, я, Сегодня.… Наш дощовий день (1) (Rainy Day Romance) Дощ (2) Вірш та пісні захищені авторським правом...

Він все б’є по карнизу, то лагідно, швидко, то так, Наче знає такт серця, думки, потаємніші самі, Що дають йому сили, знання, що важливе, що як, Про кохання колись, або пошепки, тихими снами. Він стукоче у скло, так спокійно, так впевнено, так, Наче знає-чекаєш, про все, наче, знає і більше. І що краплі із неба так схожі на дощ, все ж ніяк. Бо насправді вони, це щось глибше і довше, чи інше. Він пульсує, співає, він грає та слухає нас, Як ти спиш на плечі, на моєму, всміхаючись ніжно. Та чекати до ранку очей твоїх блиск водночас, Що скорив нас обох, нам і важко і солодко втішно. А долоня на грудях твоїм мене гріє теплом, Як невидимих клавіш торкаються начебто пальці. В нас до тебе з дощем є щось спільне, та вже за вікном Прокидається день, тож пробач. Ти чудова уранці. /// Он стучит по карнизу, то тихо, то быстро, то так, Словно знает такт сердца и те потаённые мысли, Что ему помогают стучать, что так важно, пустяк. Иногда о любви, иногда тихим шепотом- выспись. Он стучит по стеклу, та...

Бринить дощем осіння ніч, співа, Немов для нас виводе колисанку, І зайві всі несказані слова, І світ почнеться не раніше ранку. Дозволь мені відпити подих твій, Відчути смаком губ твого бажання, Зітерти край між почуттями мрій, Та чимось дуже схожим на зізнання. Нехай пливе за підвіконням світ Та від очей ховає знову зорі, Серцебиття зринає у політ, Кидає нас, як човен шторм на морі. Палає все, надихує, живе, В цю мить коли питання ні до чого, Та всі, що день нагадує - але… П’ємо життя на смак вина п’янкого. А за вікном осіння ніч співа, Під лад дощу виводе колисанку, І зайві всі несказані слова, І світ почнеться не раніше ранку. *** Звучит дождём осенним ночь, поёт, Выводит колыбельную как-будто, Несказанное - лишнее, не в счёт. И мир проснётся только вместе с утром. Позволь отпить дыхание твоё, Во вкусе губ почувствовать желанье, Стирая грань меж чувством и мечтой, И чем-то так похожим на признанье. И пусть рассвет за окнами плывёт От наших глаз скрывая звезды вскоре, Сердцебиение с...

Привідкрите вікно, ледь колишуться штори, Подих легше стає в прохолоді дощу Примирив почуття хвилювань без докори, Та змиває у сумнівів тяжких межу. Краплі б'ються у дах у музичному такті, В ритмі нашого серця він чує своє, Обіймаєш, тремтиш, та чи все розібрати, Чи то радість, чи страх, що світанок встає І що знову час йти, коли серце чекає, Тільки декілька слів, всупереч, попри все, Серед тиші ранкової ніжне - кохаю, Пролунає над містом із назвою Л... /// Приоткрыто окно, чуть колышутся шторы, И в прохладе дождя стало легче дышать, Сбив волненье в груди - примиренья без ссоры, У сомнений смывает границы печать. Музыкально стучат капли серого в крышу, В ритме наших сердец получая ответ, А ты жмёшься к плечу, и в дыхании слышу То ли страх, то ли радость, что скоро рассвет… И что снова ль идти, за спиной ожидая Эти несколько слов, что сломают предел… Прозвучат ли в тиши - дорогой…, дорогая… Бесконечною песней над городом Л… Між словами-місто L (Love) (Found in Love) Вірш та пісні з...