Осінній туман (Silence Before Winter)
Вечір скінчує день, і ховається сонце за край,
Вітер холодом лине, несе запах осені степу,
Підіймає туман від землі, наче горами плай,
І стає трохи ближче, здається, торкнутися неба.
А повітря ковток вже нагадує близько зима,
І дерева гойдають гілки мов із подивом плечі,
Все як завжди, все так, та здається неначе дива,
І чомусь пам'ятаєш надовго такі дивні речі.
І у небо нічне розлітаються хижі птахи,
На землі залишають усе, і надії та мрії,
На світанку вони повертаються в гнізда свої,
Окрім обраних тих, що тепер відлітають у вирій
Ранок тихий встає, і виблищує сріблом роса,
Лише іноді чути як десь перегукують сови,
І у подиху теж відчувається скоро зима,
Та це добре що все має час повертатися знову.
Коментарі
Дописати коментар