Під ліхтарем / Beneath the Winter Ligh
І було холодно, і падав дощ, чи сніг, Але бруківка вкрилась кіркою із льоду Його колов її пальто комір із криг, Ії щока, що недоголена у моду. В розмитих відблисках тьмяного ліхтаря Вітрин неонових, як холоду світіння, А їй здавалося теплішого нема, Йому - життя не мало більшого воління. Хтось милувався на ходу, та біг дивак, Про щось в думках, та мріях, забувався знову Тонкою пряністю тютюн вдавав на смак, Ховали вікна від очей домів за штору Запнути щільно б так ... “Ну що ти там завмер? Замерзну зараз же, бо вовком стогне вітер” А в мене раптом пригадались, як тепер, Твоїх очей той блиск, ліхтар в тьмяному світлі. Як було холодно, і падав дощ чи сніг, І каблучки збивали лід у стін каплички, Ніжніше шовку були щоки, хутро з криг, І губ вологих, дотик, мокрі рукавички... /// И было холодно, и падал дождь ли снег, Но покрывалась тонкой коркой льда брусчатка. Его колол её пальто промёрзший мех, Её, щека его, что выбрита не гладко. В размытых отблесках притухших фонарей Витрин неоновых х...