Розкажи мені про себе. Осінній погляд (Autumn Glance)
Покажи мені осінь, як бачиш її тільки ти:
Як кружляючи листям у вітру шепочуть дерева,
Та мінливі, ще теплі, під шурхіт дощу вечори,
Хочу бачити як це буває у казці жовтневій.
Покажи мені місто, як бачиш його тільки ти:
Ліхтарі, що вогнями вихоплюють з темряви мрії,
Що у ритмі твоєму, де тихі алеї, мости,
Дай побачити оком твоїм, щоб відчути це диво.
У мені ти відчуєш, як бачу тебе тільки я,
Як твій сміх, наче світло що сяє у темряві ночі,
І маленькій мій всесвіт наповнює ніжність твоя,
Осінь дивиться в мене, а в неї твої бачу очі.
Покажи, що ти знаєш про себе, про мрії, думки,
Про страхи, та про сумнів, про радощі та сподівання,
Що приховано світу, та ти відкриваєш мені,
Бо я знаю, що в серці знайду, те почути бажання.
Та мінливі, ще теплі, під шурхіт дощу вечори,
Хочу бачити як це буває у казці жовтневій.
Покажи мені місто, як бачиш його тільки ти:
Ліхтарі, що вогнями вихоплюють з темряви мрії,
Що у ритмі твоєму, де тихі алеї, мости,
Дай побачити оком твоїм, щоб відчути це диво.
У мені ти відчуєш, як бачу тебе тільки я,
Як твій сміх, наче світло що сяє у темряві ночі,
І маленькій мій всесвіт наповнює ніжність твоя,
Осінь дивиться в мене, а в неї твої бачу очі.
Покажи, що ти знаєш про себе, про мрії, думки,
Про страхи, та про сумнів, про радощі та сподівання,
Що приховано світу, та ти відкриваєш мені,
Бо я знаю, що в серці знайду, те почути бажання.
Коментарі
Дописати коментар