Ігор Світлий

Я обережно відкриваю записник – Твої думки, рядки, написані для мене. Де кожне слово означає оберіг, Воно щасливе, ніжне, тихе і натхненне. Ось перший аркуш — в ньому теплі дні та сміх, Немов проміння сяє світлом у долонях. А далі — дощ, солоні краплі скорих злив, Сліди зими – вони приховані на скронях. Сідаєш поруч, тихо голову кладеш Мені на ноги, коси шовку на колінах. Я пещу пальцями твоє лице і ще Шепочу лагідно: "Моя ти ніжність, крила". --- Летять сніжинки, сяє ясно диво-сніг. Що буде завтра – ми про це іще не знаєм... Я відкриваю телефонний записник, Гудок... твій номер... зумер: "Я тебе кохаю".     Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Схилила голову, блищить дзеркальне скло, Спадають хвилі, розпускаючись у шовку. У них пірнає гребінець, пливе човном, На мить затримавшись, він поринає знову. Змахнула лагідно — мов річка по плечах Спадає темінь, тріпотить в імлі, та грає. І запах трав, весняних квітів... Ми в лісах, Ми десь далеко вже, неначе тихим плаєм... І я завмер, немов розгублений в думках. Біжать долонею крізь пальці води спаду. Здригнувся подих... Бачу у твоїх очах: "Ти щось задумав вже? Кажи. Я бачу, правда?" "А що, я міг би загубитися між хвиль? Вони могли б мене сховати з головою?" А ти всміхаєшся і мружиш погляд свій, Та вже схиляєшся повільно наді мною... --- І ми далеко вже — на плаї, у лісах... Спадають хвилі, розпускаючись у шовку. Здригнувся подих... Погляд — у твоїх очах. На мить затримавшись, ми поринаєм знову... У шовку твого волосся  (In the silk of your tresses) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

  Стали зими у холоді теплими, За ночами коротшають дні, Вже твій день промайнув з привітаннями, І  готуються до коляди.  Я шепочу ім’я твоє придихом, По складах, а на кожен — тудух. Наче весни у звуках і літерах, В твоїм імені квітнуть й живуть Я кохаю тебе, і у ніжностях Між цілунками, мила моя. Я повторюю в різних відмінностях — Ніжні літери твого ім’я… Я шепочу його знову придихом, Вголос ніжно лунає воно. В цьому щось чарівне, наче видиво, В ньому дихає наша любов… Стали зими у холоді теплими, За ночами коротшають дні, І твій день промайнув з привітаннями, Вже готуються до коляди. Між поцілунками (Among Kisses)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Про минуле мовчу, та воно не мовчить у мені. Ти у ньому, здається, завжди говорила зі мною. Ця мелодія грає — твій голос вплітається в мій. І ця посмішка краєм, що стримуєш, серцю знайома. Відчуваю твій подих крізь час, теплі очі твої. Ти в мені залишаєш відбиток на кожному кроці. За тонкою межею зі слів починаються сни, Та, можливо, то мрії чи спогад у теплій долонці. Це щось більше за спогад і мрії, бо це відчуття. І твоїм ароматом наповнено швидко кімнату. Ти все ближче до мене, у світлі приглушене бра. Нерішуче цілую — вуста твої відповідають. Ніби час зупинився, між тінями гра на стіні. У цій миті вже більше за слово, за пристрасний погляд. Серце б’ється у ритмі твого, тихо спиш на плечі... Вже не знаю напевно, це мрія, реальність, чи спогад... Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

  Дощем осіннім ніч співала, Шепоче листям тихий ліс. В цю ніч, я знаю, ти не спала – У віршах сон лишав свій слід. Від чаю пар повільно в’ється, З плеча сповзає теплий плед. То засумуєш, то смієшся, Свічки малюють силует. Гіллям у шибку б’ється вітер, І на стовпі скрипить ліхтар, Та у твоєму вірші літо, У теплім вечорі бульвар. Ти пишеш ніжно про кохання, Про серця світле почуття. Ось рима вже лягла остання, Зі слів останнього рядка. Поправив плед, ковточок чаю, Годинник б’є про час вночі, І трохи вже з нудьги зітхаєш, О, світ римований краси… Дощем осіннім ніч співала, Тебе у сні вкривала млість, Мені, мов пошепки, нежваво, Твої рядки читає ліс… Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Читай написані рядочки, Душею, більше проміж них. Там, де несуть три крапки мовчки Ковток квітучої весни. У ній світанки гомінливі, Під звук пташиних будять гамм. Із ними ранок, моя мила, Нехай я тут, а ти — десь там... Читай мій дотик поміж літер, Мій ніжний подих поміж фраз, Відлуння слів, що шепче вітер І про любов в моїх очах. Там те, що я не вимовляю, Що серце береже, мов скарб, Де залишаються печалі, Що не вміщаються в слова. Рядки палають від любові, Дарують дні безмежжя снів. Про все наповнене тобою, Ти прочитаєш... між рядків... Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Удвох з тобою. Просто поруч,  І це — зігрітися бажання.  Минуле тінь кидає нову,  Втомилось серце жити задля.  Як немовля, я вчуся знов:  Є світло, щастя і любов.    Під частий, гулкий стукіт в грудях  Тобою дихати, тремтіти,  У почуттях, немов у дюнах,  Себе від світу загубити. І віднайтись в твоїх очах,  У поцілунках на вустах.    В усьому відчувати щастя,  Тривог і сумнівів не знати,  У перехресті наших пальців,  Тебе у ніжності кохати. І берегти тепло долонь —  На двох в сердець один вогонь.    Удвох з тобою. Просто поруч,  Торкатися твого обличчя,  В мовчанні, голоснішим слова,  До твого серця бути ближче. Щоб знов зійшлися відчуття:  Я поруч — твій, і ти — моя. Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Твої думки, твої чуття, твої слова, І ті слова, що не напишеш на папері, І ті слова, що розквітають у очах, Твої відкритими завжди лишають двері. Вони ведуть мене туди, де світло мрій, Де тиша лагідна співає колискові, Де навіть в сутінках душі сховавшись біль, Вже не такий страшний в очах твоїх любові. Вони лунають ніби подих і щораз, Мене торкаються, неначе промінь ранній. І знай що тиша між рядками твоїх фраз Для мене більше, ніж гучні у небі хмари. Мені так хочеться почути все в словах, Щоб ти відчула, як в мені це відгукнеться, І розчинятися вустами на вустах, І доторкнулося крізь тіло серце серця. Від серця до серця (Heart to Heart) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Муркочеш на вушко притишено ніжно: люблю... А шепіт твій, знаєш сама, як чуттєво хвилює. І нігтиком вздовж — від грудей, животом... ледь терплю, Твій пальчик повільно та вільно малює фігури. Вустами торкаєшся вушка — і хвилею жар! Волога по шкірі, як краплі роси, виступає... Твій подих гарячий, цілунок — солодкий нектар, Як хмелем тобою так млосно й ніжно сп'яняє. Мов равлик, повільно і ніжно ідеш до мети, У видихах теплих своїх хвилювань не ховаєш. Ти любиш наш світ і затримку у ньому хвилин… Чекати нелегко, та все ж я терпляче чекаю… Зіллємося, наче в одну, дві гарячі свічі, Всередині хвилі зросли, та ще трохи і небо.. Хтось може подумати тихо: « Вони не в собі...» Впівсили кохатися — це не про нас. Та чи треба? Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Проводить сонце день, що відлетів, Все більше в ньому від весни здається. Вуаллю приховає у півтінь Знайомі риси в загадкових скельцях. Лиш вогники від полум'я в очах, Що жаром плавлять віск в гарячі краплі... Ні, неможливо викласти в словах Мою любов до тебе, вечір спраглий. Ти — сонця промінь, від початку блиск, І в серці знову відчуття тремтіння. А я гадав, що вже давно відвик, Та повертає дотик час сумлінно. Лишився світ примарою за склом, Годинники свій біг призупинили. Є я і ти, не відкорковане вино, Твій аромат п’янкий — на смак ванілі...   Твій аромат ванілі (Vanilla Kisses)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)