Про тебе

Про минуле мовчу, та воно не мовчить у мені.

Ти у ньому, здається, завжди говорила зі мною.
Ця мелодія грає — твій голос вплітається в мій.
І ця посмішка краєм, що стримуєш, серцю знайома.

Відчуваю твій подих крізь час, теплі очі твої.
Ти в мені залишаєш відбиток на кожному кроці.
За тонкою межею зі слів починаються сни,
Та, можливо, то мрії чи спогад у теплій долонці.

Це щось більше за спогад і мрії, бо це відчуття.
І твоїм ароматом наповнено швидко кімнату.
Ти все ближче до мене, у світлі приглушене бра.
Нерішуче цілую — вуста твої відповідають.

Ніби час зупинився, між тінями гра на стіні.
У цій миті вже більше за слово, за пристрасний погляд.
Серце б’ється у ритмі твого, тихо спиш на плечі...
Вже не знаю напевно, це мрія, реальність, чи спогад...

Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)