Ти писала мені

Дощем осіннім ніч співала,

Шепоче листям тихий ліс.

В цю ніч, я знаю, ти не спала –

У віршах сон лишав свій слід.

Від чаю пар повільно в’ється,

З плеча сповзає теплий плед.

То засумуєш, то смієшся,

Свічки малюють силует.

Гіллям у шибку б’ється вітер,

І на стовпі скрипить ліхтар,

Та у твоєму вірші літо,

У теплім вечорі бульвар.

Ти пишеш ніжно про кохання,

Про серця світле почуття.

Ось рима вже лягла остання,

Зі слів останнього рядка.

Поправив плед, ковточок чаю,

Годинник б’є про час вночі,

І трохи вже з нудьги зітхаєш,

О, світ римований краси…

Дощем осіннім ніч співала,

Тебе у сні вкривала млість,

Мені, мов пошепки, нежваво,

Твої рядки читає ліс…

Ігор Світлий