Коли мовчать телефони (In the hush of phones)

У тихому парку відлунюють кроки,
Далекий проспект галасує вогнями,
А зорі у небі, як прописом ноти,
Повітря як спокій навіяний снами.

Твоїми очима наповнюю погляд,
Словами, мовчанням, насичую душу,
Мелодію грає кохання на зорях,
Та листями стелить, за те перепрошу.

Мовчать телефони, між пальці долоні,
Та посмішку світлом вихоплює місяць,
Дощу наче краплі спадають зі скроні,
І ніч зупиняє між до, час, та після.

У тихому парку відлунюють звуки,
А осінь гойдає думки наче снами.
Тебе зігрівають мої теплі руки.
Далекий проспект галасує вогнями.

*****

У тихому парку, здається, відлунюють кроки,
Далекий беззвучний проспект галасує вогнями,
А зорі у небі, як в стані у нотному ноти,
Та свіже повітря, як спокій навіяний снами.

Твоїми очима охоче наповнюю погляд,
Словами твоїми, мовчанням, насичую душу,
Мелодію грає кохання цей вечір на зорях,
Та листями стелить, за нього тебе перепрошу.

Мовчать телефони, між пальцями наші долоні,
Та посмішку світлом вихоплює соромно місяць,
Дощу наче краплі спадають з гарячої скроні,
І ніч зупиняє годинник між до, та між після.

У тихому парку від кроків відлунюють звуки,
А осінь гойдає думки, заколисує снами.
Тебе зігрівають в обіймах мої теплі руки.
Далекий беззвучний проспект галасує вогнями.

Шукати в цьому блозі

Ігор Світлий