В віршах кохання у поета / Winter's Bloom


Зима морозом вкрила скло,
Та візерунок першим снігом,
І ніч вдивляється в вікно,
Заворожив сніжинок бігом.

А там, під скрипом ліхтаря,
В віршах кохання у поета,
У час зимового вбрання,
Так, раптом, бризом пахне літо.

Чекає квітами каштан
В коханні ніжного зізнання.
Гірким, забутий, медом там,
Свій перший смак розчарування.

Пускають трелі солов’ї,
Та за рядком наступних згадка,
І у коханні на листі,
На кому змінюється крапка…

///

Зима завьюжила стекло,
Плетёт узор ванильным снегом
И смотрит ночь на свет в окно
Заворожив снежинок бегом.

А там, под скрипом фонаря,
В стихах влюблённого поэта
Вдруг в середине февраля
Морским задышит бризом лето.

И под цветами ждёт каштан
В любви горячие признанья,
Забытый горьким мёдом там
Вкус первый разочарованья.

Пускают трели соловьи
И за строкою льётся строчка,
Чтобы у сердца для любви
Вдруг запятою стала точка.

В віршах кохання у поета (3)

 (Winter's Bloom)

В віршах кохання у поета (1)

В віршах кохання у поета (2)

Вірш та пісні захищені авторським правом

Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли мовчать телефони (In the hush of phones)

Тихе щастя (Silent Bliss)