В віршах кохання у поета / Winter's Bloom
Та візерунок першим снігом,
І ніч вдивляється в вікно,
Заворожив сніжинок бігом.
А там, під скрипом ліхтаря,
В віршах кохання у поета,
У час зимового вбрання,
Так, раптом, бризом пахне літо.
Чекає квітами каштан
В коханні ніжного зізнання.
Гірким, забутий, медом там,
Свій перший смак розчарування.
Пускають трелі солов’ї,
Та за рядком наступних згадка,
І у коханні на листі,
На кому змінюється крапка…
///
Зима завьюжила стекло,
Плетёт узор ванильным снегом
И смотрит ночь на свет в окно
Заворожив снежинок бегом.
А там, под скрипом фонаря,
В стихах влюблённого поэта
Вдруг в середине февраля
Морским задышит бризом лето.
И под цветами ждёт каштан
В любви горячие признанья,
Забытый горьким мёдом там
Вкус первый разочарованья.
Пускают трели соловьи
И за строкою льётся строчка,
Чтобы у сердца для любви
Вдруг запятою стала точка.
Зима завьюжила стекло,
Плетёт узор ванильным снегом
И смотрит ночь на свет в окно
Заворожив снежинок бегом.
А там, под скрипом фонаря,
В стихах влюблённого поэта
Вдруг в середине февраля
Морским задышит бризом лето.
И под цветами ждёт каштан
В любви горячие признанья,
Забытый горьким мёдом там
Вкус первый разочарованья.
Пускают трели соловьи
И за строкою льётся строчка,
Чтобы у сердца для любви
Вдруг запятою стала точка.

Коментарі
Дописати коментар