Обіймаю / Hugging
В осінньому спокої річка, на хвилях гладка,
По набережній розлітається килимом листя.
Приємним теплом відчуваєш, як гріє рука,
Чомусь, я тепліший за тебе, і це тобі смішно.
Вогні починають свій вечір, із тінями гра,
А місяць вкладає у хвилі сріблясту доріжку.
Помітила, поруч, однаково б’ються серця?
Але ж моє більше, смієшся, вигукуєш: "Трішки".
Тебе обіймаю, як осінь всіх нас обійма,
І все поринає в її помаранчевий спокій,
А знаєш, за осінню буде холодна зима,
Ти носик ховаєш до мене, і подих глибокий.
Спить місто, а річка шепоче нам тихі казки,
Одні про кохання, а інші нагадують мрії.
По подиху чую вже спиш, я цілую: "А ти?",
І посмішка ніжна, а сон колихає вже вії.
Тебе обіймаю, як осінь всіх нас обійма,
І все поринає в її помаранчевий спокій,
За осінню буде чудова і сніжна зима,
Ти носик ховаєш до мене, твій подих глибокий.

Коментарі
Дописати коментар