Обіймаю / Hugging


В осінньому спокої річка, на хвилях гладка,
По набережній розлітається килимом листя.
Приємним теплом відчуваєш, як гріє рука,
Чомусь, я тепліший за тебе, і це тобі смішно.

Вогні починають свій вечір, із тінями гра,
А місяць вкладає у хвилі сріблясту доріжку.
Помітила, поруч, однаково б’ються серця?
Але ж моє більше, смієшся, вигукуєш: "Трішки".

Тебе обіймаю, як осінь всіх нас обійма,
І все поринає в її помаранчевий спокій,
А знаєш, за осінню буде холодна зима,
Ти носик ховаєш до мене, і подих глибокий.

Спить місто, а річка шепоче нам тихі казки,
Одні про кохання, а інші нагадують мрії.
По подиху чую вже спиш, я цілую: "А ти?",
І посмішка ніжна, а сон колихає вже вії.

Тебе обіймаю, як осінь всіх нас обійма,
І все поринає в її помаранчевий спокій,
За осінню буде чудова і сніжна зима,
Ти носик ховаєш до мене, твій подих глибокий.

Обіймаю
(Hugging)

Вірш та пісні захищені авторським правом

Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

В віршах кохання у поета / Winter's Bloom

Коли мовчать телефони (In the hush of phones)

Тихе щастя (Silent Bliss)