"Ловаре" - Осінь / Tea for Two in Autumn
Вітер лине з ріки, не холодний, не теплий, потроху.
Ми п'ємо із тобою, без цукру, на смак, "Ловаре"*,
Пар під подих м'який, видає у повітрі вологу.
Вечір, світло ліхтарне завбачно лишає кути,
Навіть місяць і той, наче не загляда у квартиру,
На тобі ароматом лишаються нотки духів,
Залишається смак на губах чаю, трохи імбиру.
Осінь тихо шепоче, мов спогад, той, що не мина,
Кожен лист на асфальті – це мрія, що впала із неба.
Саме це, зараз, поруч, і є тихе щастя життя,
У повітрі одному, що ллється від мене до тебе.
Вечір, день вже коротший, ніж крони дерев у каре,
Вітер лине з ріки, не холодний, не теплий, потроху.
Ми п'ємо із тобою, без цукру, на смак, "Ловаре",
Пар під подих м'який, видає у повітрі вологу.
Кожен лист на асфальті – це мрія, що впала із неба.
Саме це, зараз, поруч, і є тихе щастя життя,
У повітрі одному, що ллється від мене до тебе.
Вечір, день вже коротший, ніж крони дерев у каре,
Вітер лине з ріки, не холодний, не теплий, потроху.
Ми п'ємо із тобою, без цукру, на смак, "Ловаре",
Пар під подих м'який, видає у повітрі вологу.
* "Ловаре" - Чай Lovare
Коментарі
Дописати коментар