Ранкова Фантазія (Sunday Morning (Fantasy))
Давай уявімо нас сонячним ранком,
У день неробочий, нехай вихідний,
Дві чашки із чаєм у колір світанку
Несу я босоніж крізь двері, кути.
Розчесаний ледве, але вже в халаті,
Чи є це важливим, чи є щось під ним?
Та знаю, що знову від тітоньки Таї,
Сусідки балконом приму стусанів,
Бо в зубках несу я здобуту троянду,
У бійці важкій, не піддавшись шипам,
Здобув, та без дозволу визнав, направду,
Тому начуваюся, що ж, але ж там,
Де з чаєм та квіткою, наче промінчик,
Я сяючи сонечком, ніжним теплом,
Тебе намагаюся марно збудити,
Я навіть повірив, що скорена сном.
І як не помітив твій погляд грайливий,
Коли чашки з чаєм я ставив на стіл,
Ти миттю вхопив поясок, розпустила,
Халат на підлозі, смієшся без сил.
В ранковому сяйві, відчинені штори,
Легенько штовхаєш плечем до плеча,
Рожевиї щічки, вгамовуєм подих,
Зі смаком п'ємо охолонувший чай.
///
Представим нас ранним и солнечным утром,
Но в день не рабочий, давай в выходной:
Две чайные чашки под цвет перламутра
Вношу дверь толкая босою ногой.
Слегка расчесался и даже в халате,
Неважно, пока, есть ли что-то под ним.
Признаюсь, влетит снова мне от тёть Таи -
Цветочной соседки балконом одним.
Ведь в зубках несу тебе алую розу,
Что в схватке добыл, не поддавшись шипам.
Ну, в общем, влетит, потому что без спросу,
О чём это я тут, вернусь лучше к нам.
Где с чаем, цветком, словно утренний лучик
Сияя, как солнышко, нежным теплом
Пытаюсь тебя разбудить, не тот случай.
Я даже поверил, что спишь, но потом...
…И как не заметил кошачьего взгляда
Когда чашки с чаем я ставил на стол,
Прошло ведь мгновенье, что было и надо,
Ты хвать поясок и халатик на пол...
Под утренним солнцем, что ластит окошко
Друг дружечку плечиком так, невзначай
Улыбались в игре две довольные "кошки",
И пили со смаком остывший свой чай.
Коментарі
Дописати коментар