Ігор Світлий

Ще напіввкрита пухнастою ковдрою, В теплих долонях ранкової кави, Все ще здається не встоїш під змовою, Та зачекають розписані справи. Ще щось досниться, домріється трішечки, Нотки складуться в рядочок октави, Під муркотіння грайливої кішечки, Я почекаю, як сонця появи. Бо десь за обрій сховалося сонечко, Сніг так тендітно спадає на вії, Як візерунок вкриває віконечко, Вкриє вуста поцілунками мрії. Пахне в каміні зимовою хвоєю, Ти, наче літа духмяного трави, Ще напіввкрита пухнастою ковдрою, В теплих долонях ранкової кави… Січень 2024

Чарівна, як зима із стрикучим морозом,  Снігів вихорів,  Або лагідна, з сонцем ясним  Промінців непекучих. Чарівна, як весна, у струмках,  Та духмяних її вечорів,  Серед барв, від пастельних  До так соковито квітучих. Чарівна, наче осінь у сукні яскравій,  У вітру танку,  Спокій довгих дощів,  Як межа між реальним, та сплячим. Чарівна, немов літо із свіжого ранку,  Та квітів в вінку,  До гарячого дня,  До чарівних очей твоїх з серцем гарячим.  Чарівна! Січень 2024