Задзеркалля душі / Зазеркалье души
Здавалося б що там, півоберта, дещо... Так, ледве помітний нахил голови ... Щось трохи вловиме у русі волосся З чим серце всьому всупереч не на ви. За сполохом вій, та інакше чи може. Я знов, як колись, розіп'ятий під ним Сочиться крізь шкіру по тілу до дрожу І в грудях печеться твій погляд між тим Як краплі невтримні чуття вже до краю, Я прошу стуляти очей не спіши. Під видих любові в тобі розкриваю Казковий твій світ задзеркалля душі ... *** Казалось бы что там, так, пол-оборота, Едва лишь заметный наклон головы… В движенье волос чуть ловимое что-то, С чем сердце всему вопреки не на вы. За взлётом ресниц, да иначе ли может, Я снова под ним, как и прежде распят - Сочится сквозь кожу по телу до дрожи, И жжётся в груди твой чарующий взгляд. И каплями чувства не сдержанно к краю, Глаза закрывать, я прошу, не спеши! Под выдох любви я в тебе раскрываю Как сказочный мир зазеркалье души… 18.11.2009